Огляд Avatar Aang: The Last Airbender: найкрасивіший «Аватар», який зламав темп

Почну з головного: візуально це один з найкрасивіших «Аватарів». І водночас фільм з одним з найгірших пейсінгів, що мені траплявся. Саме темп ламає все і опускає оцінку з 9 як мінімум до 7 (а подекуди і до 6).

Мій «Аватар»

Трохи контексту, щоб було зрозуміло, звідки така прискіпливість. «Аватар» я люблю з дитинства: «Легенду про Аанга» передивлявся на диску безліч разів, потім ще підлітком і вже дорослим. Для мене це 12 з 10 і найкраще, що виходило у вигляді мультсеріалів (та й серіалів загалом). «Легенда про Корру» теж сподобалась, десь на 8 з 10.

Перед виходом серіалу «Аватар: Сім прихистків» ми з дружиною і п’ятирічною донькою передивилися все, що є: спершу Аанга, потім цей фільм (його я бачив уперше) і вже потім Корру.

Про що фільм

Минуло 13 років після Столітньої війни. Аанг уже дорослий і досі намагається зберегти культуру повітряних кочівників. Банда немагів, які ненавидять магів, полює на древню силу, пов’язану з одним із забутих Аватарів. Аанг збирає стару команду (Катару, Сокку, Тоф і Зуко), щоб дістатися до неї першими. Тобто це місток між «Аватаром: Легендою про Аанга» і «Легендою про Корру».

Світ, у який хочеться зануритися

Найкраще в усіх «Аватарах» для мене не бої, а сцени життя в цьому світі. Як персонажі взаємодіють між собою, як живуть міста і храми. Саме вони дозволяють зануритися. Тут такі сцени є, і вони класні.

І гра на ностальгії працює. Побачити команду через стільки років, разом в одному кадрі, приємно навіть попри всі мінуси нижче.

Анімація, бої і музика

Анімація дуже високого рівня. Мальовані персонажі на тривимірних фонах виглядають як дороге кіно, а магія стихій ще ніколи не була такою ефектною. Недарма критики шкодують, що в кінотеатри фільм так і не потрапив. RogerEbert.comVariety

Бої візуально захоплюють, але вони інші, ніж в Аанга чи Корри: менш тактичні і менш напружені. Раніше бій був маленькою головоломкою (хто кого переграє і як), тут це більше видовище.

Музика чудова. Композитором знову став Джеремі Цукерман, який писав музику до оригінального серіалу, і це чути. Multiverse of Color

Персонажі

Дорослий Аанг чудовий, хоча трохи відкотився до своїх переживань з основного мультсеріалу. Катара чудова, Тоф теж.

Зуко класний, але його в кадрі дуже мало. Для Лорда Вогню, який став одним з найцікавіших персонажів франшизи, це шкода. Multiverse of Color

А от Сокка для мене тотальне розчарування. В оригіналі він теж був комік-рельєфом, але в ньому була глибина: драма, переживання, розум і доброта. Тут його зробили персонажем, який просто кидає приколи і згадує жарти з минулих шоу. Він повністю втратив свою значущість і привабливість.

Загалом деякі персонажі регресували, а деяких спростили до прям жахливого стану. Частина критиків бачить це м’якше і вважає, що кожному героєві просто не вистачило хронометражу. Multiverse of Color

Що не так: темп

Найбільше не сподобався темп історії. Сцени змінюють одна одну з рідкими перервами на спокійні розмови, а кожен персонаж намагається випнути свої найяскравіші сторони. Через це страждає все: і драма, і ті самі сцени життя, заради яких я люблю цей світ. Здається, що матеріалу тут на міні-серіал, а не на 99 хвилин.

Арка з людьми, які виступають проти магів, зайва. Вистачило б одного головного лиходія, бо цих людей фільм взагалі не розкриває: вони просто є, бо сюжету потрібна загроза.

Кому раджу

Фільм трохи відчувається як фанфік, тож я не певен, що люди, які не бачили серіалів, змогли б його оцінити.

Раджу подивитися заради чудової картинки, якщо скучили за «Аватаром», або щоб закрити прогалини в історії між Коррою та Аангом (хоча і тут є свої ляпи, як-от з Аколітами повітря). Моя оцінка: 7 з 10.

Де дивитися

Paramount+стрімінг↗

Що кажуть критики

Також наMMetacritic↗RRotten Tomatoes↗LLetterboxd↗

Режисерка

Лорен Монтгомері

Студія

Avatar Studios, Nickelodeon

Композитор

Джеремі Цукерман

Голоси

Ерік Нам, Джессіка Маттен, Стівен Ян, Дейв Батіста

Реліз

25 липня 2026, Paramount+

Огляд написано на основі власного перегляду. Підготовлено з ШІ-інструментами, текст і оцінка — Владислав Гулін.